Я працюю на двох роботах, а чоловік п’яту точку від дивана відірвати не може
Мені доводиться працювати за двох, бо мій чоловік не вміє заробляти гроші. А він ще дорікає мені за те, що я ночами друкую і заважаю йому спати. Я, між іншим, працюю, а не просто стрічку в Інстаграмі переглядаю!
З Вовою ми у шлюбі вже три роки. Ми познайомилися зовсім випадково. На той момент мені було вже 39 років, і я розуміла, що треба застрибувати в останній вагон, якщо не хочу лишитися старою дівою.
Всі мої подруги вже були одруженими, а хто і по другому колу, а я все кар’єрою займалася. Настав час, коли і мені захотілося сім’ї. По життю мені не щастило з чоловіками, але Вова здавався мені “не таким, як усі”.
Ми вирішили жити в мене, тому що у Вови свого житла не було. Незважаючи на те, що йому було вже 42 роки, жив він зі своєю матінкою. Там же мешкала його сестра з двійнятами. У мене своя однокімнатна квартира, на яку я заробила чесною працею без допомоги батьків.
Комуналка – за мій рахунок. Їжа – за мій рахунок. Вова все казав, що наприкінці місяця отримає зарплату, але я її так жодного разу не дочекалася. Адже буквально за два місяці після розписки він заявив, що його звільнили. Роботу він не поспішає шукати досі, відсиджується у мами або перед телевізором.
Я терплю всі його витівки, але ж я не залізна! Мало того, він же мені дорікає в тому, що йому набридло слухати клацання кнопок, коли я працюю вдома. Минулого тижня він навіть накричав на мене, бо я не встигла вчасно приготувати вечерю. Що мені робити? Розлучатись не поспішаю, адже боюсь залишитись самою.
